Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.

84.8% Complete

— Join the discussion — The fundraising round — The Rodovid Foundation —

Галина Іванівна Кандиба (Грекова)

出典: Rodovid JA

人物:718437

氏族（誕生時）	Кандиби
性別	女性
氏名（誕生時）	Галина Іванівна Кандиба
他の苗字	Грекова
父母 ♂ Иван Фёдорович Кандыба [Кандыбы] b. 1842 d. 1889 ♀ Олександра Василівна Грищенко (Кандиба) [Грищенки] b. 1862 d. 1929

備考

Та розумна, енергійна жінка не розгубилася. Набрала квартирантів, давала обіди, і на ці скромні засоби спромоглася виховати й дати освіту трьом своїм дітям - синові Олександрові й дочкам Марії та Ганні, які закінчили Бестужевські курси».

Білопілля - містечко на Сумщині, де народився О. Олесь. Друковані тут автобіографічні записи письменника спростовують здогади деяких літературознавців про те, що батьківщина О. Олеся - Верхосулка чи село Кандибине Білопільського району на Сумщині. Наймолодша сестра О. Олеся Галина Грекова так описує Білопілля тих часів: «лише на двох вулицях були тротуари, а решта вулиць восени й весною тонула в грязюці. Чотири церкви, крамниці, дві початкові школи, «двокласне училище» та п’ять-шість приватних добрих будинків серед невеличких підсліпкуватих хатин, схожих одна на одну. Сіро, одноманітно, без будь-яких духовних інтересів і розваг минало життя в цьому «темному царстві».

Помешкання в Білопіллі згадує і Галина Грекова: «Батьки мали невеличкий будинок, очевидно, перероблений із звичайної хати, яка потім служила кухнею, а суміжна з нею наша спальня звалася кімнатою. Дві кімнати прибудовано пізніше, там жив батьків брат, людина похилого віку, на той час удівець. Діди й батьки були добрі хазяї, про що свідчить той порядок, що скрізь панував. Зокрема, О. Олесь в садку, викоханому їхньою працею. Чого тільки не росло в цьому садку! Розкішні груші, яблуні, сливи, волоські горіхи, абрикоси. Двоє вікон нашої кімнати виходять у садок, а одне - на вулицю, на захід. Там, через дорогу, росте столітній дуб. Під ним - криниця. За дубом заходить сонце, освітлюючи кімнату червоним промінням, яке падає на стіни, на підлогу, на ліжка». А сумський краєзнавець і журналіст Геннадій Петров дослідив історію цього будинку аж до наших днів, установив усіх його власників. Він виявив також цікавий факт про те, що «підприємливий білопільський книгопродавець, талановитий фотомайстер Кость Стороженко 1912 року, коли ім’я поета-земляка набрало широкого розголосу, видав фотолистівку з видом Олесевої домівки і продавав її у себе в книгарні. Він збагнув значення поетового доробку і подбав навіть, аби в будинку знаходилася книжка Олеся з біографією автора і описом, хто хату будував і перебудовував та хто в ній мешкав»