Степан Петрович Абросимов
出典: Rodovid JA
氏族(誕生時) | Абросимовы |
性別 | 男性 |
氏名(誕生時) | Степан Петрович Абросимов |
父母 |
出来事
子供の誕生: ♂ Сєва Степанович Абросимов [Абросимови]
子供の誕生: ♀ Єлизавета Степанівна Абросимова [Абросимови]
子供の誕生: ♀ Надія Степанівна Абросимова [Абросимови]
子供の誕生: ♂ Сергій Степанович Абросимов [Абросимови]
子供の誕生: ♂ Петро Степанович Абросимов [Абросимови]
子供の誕生: ♂ Костянтин Степанович Абросимов [Абросимови]
結婚: ♀ Анастасія Герасимівна [?]
備考
В кінці ХІХ ст. Раковичі продали своє помістя купцю 2-ої гільдії із села Новодибкова Сумської області, Степану Петровичу Абросимову. А його брат, Іван Петрович Абросимов, придбав помістя в селі Кононівка. Степан Петрович повів господарство на новий лад, використовуючи досягнення тодішньої агротехніки. Мав він 750 десятин землі, свинарник з кількома десятками свиней, корівник (близько 50 корів), кілька десятків коней, жниварки, молотарки і інший с/г інвентар. Всю цю високоякісну продукцію він збував на ринку і одержував солідні прибутки. За досить короткий час він в 1904 році збудував чудовий будинок з багатьма кімнатами, з прекрасним залом. Зовні будинок був оформлений в стилі українського бароко. Стіни прикрашали карнизи; на двох симетрично розташованих виступах лицевої сторони будинку висіли балкони. З обох боків будинку були веранди. Дах будинку вінчали дві башні з маленькими віконцями, а зверху на башнях височіли два позолочені шпилі. Весь будинок, ніби птах, рвався ввись.
Чи й до цього часу збереглася краса цієї унікальної споруди? На жаль ні. Якомусь директору-невігласу (а будинок цей з 1923 року править за школу) здалося, що ця чудова споруда схожа на церкву, і він наказав зняти башні. А інший директор школи фасадну веранду розібрав собі на будинок. Так було спотворено рідкісну красу цієї чудової будови.
Степан Петрович Абросимов в усьому любив порядок. Цього вимагав і від своїх підлеглих. Упорядкування великого парку, саду і подвір’я було взірцеве.
Дружина Степана Петровича, Анастасія Герасимівна, разом із своїми слугами стежила за чистотою і порядком у будинку. Уміла створювати сімейний затишок. Тисячі карбованців пливли в кишеню спритного купця. Подружжя Абросимових велику увагу приділяло вихованню своїх дітей. Сини Петро, Сєва, Кость, Сергій і дочки, Надія і Ліза, вчилися спочатку в гімназіях, а потім Петро — в Київському університеті, а менші — в військових і торгових училищах.
Революція і громадянська війна зруйнували це затишне купецьке гніздо. Все багатство було розтягнуто. Земля і худоба була розподілена між селянською біднотою. Навіть муровані стайні і стіни, які оточували садибу, були розібрані сільськими жителями для домашніх потреб.
祖父母から孫まで。
結婚: ♀ Пелагея Николаевна ? (Абросимова)
死亡: 1932, Киев, УССР, СССР
埋葬: 1932, Лукъяновское кладбище, Киев, УССР, СССР