Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
Марія Гаврилівна Данилова b. 1910 d. 1995
出典: Rodovid JA
| 氏族（誕生時） | Данилови |
| 性別 | 女性 |
| 氏名（誕生時） | Марія Гаврилівна Данилова |
| 父母 | |
出来事
1910 誕生: Санкт-Петербург, Російська імперія
18 4月 1931 結婚: УРСР, СРСР, ♂ Володимир Миколайович Сосюра [Сосюри] b. 6 1月 1896 d. 8 1月 1965
15 1月 1932 子供の誕生: Харків, ♂ w Владимир Владимирович Сосюра [Сосюры] b. 15 1月 1932
備考
|
Марія Гаврилівна Данилова народилася 1910 р. у родині робітника. Після закінчення 7 класів середньої школи і балетної студії в м. Києві, з 1929 р. працювала артисткою Донбаської вокально-інструментальної капели.
На третій день знайомства поет запропонував Марії одружитися. Коли 18 квітня 1931 р. відбувалася реєстрація шлюбу, вона подумала, ставивши свій підпис: «На щастя чи на горе?»
Виявилося, що Марія Гаврилівна у листі до голови Спілки письменників України О. Корнійчука розсекретила факт свого співробітництва з НКДБ, заявивши, що вона – агент МДБ «Даніна» з 1941 р., її явка – готель «Театральний», кімната 26. Вона виконує завдання по роботі серед інтелігенції.
4 березня 1950 р. її засуджено до 10 років виправно-трудових таборів.
Арештантський одяг, мітки на спині, вилогах, бушлаті, шапці, спідній білизні, «триповерхові нари в бараках, злочинний світ, бійки… дівчата і молоді жінки не витримували, накладали на себе руки… Марія Гаврилівна пройшла пекло п’яти таких таборів. У кам’яному кар’єрі довбала кайлом кам’яну стіну – сировину для асфальтового заводу. Постійно всіх мучила спрага. Узимку їли сніг, улітку – припадали до калюж. Чурубай-Нура. Цегельний завод. Працювали вночі. Виймали гарячу цеглу з печей. Рукавиці горіли на руках. Кемерово, сільськогосподарський табір. Сибірська зима. Голими руками довбали землю, викопуючи з-під снігу картоплю. Табір на річці Томі. Лісоповал і лісосплав. Рубали величезні кедри, ялини. Норма була по 4 кубометри за день… Як тяжко не було Марії, ніколи не думала про самогубство. Жила і боролась за життя заради сина і свого поета. До шостого табору Марія не потрапила. На пересильному пункті оголосили, що вона вільна. Воля! Довгождана воля! І хліб! Справжній хліб, смак якого вони забули – його видавали без обмежень.
Марія Гаврилівна жила заради сина; про те, що Сосюра до її виходу на волю змінив двох дружин, певно, не знала.
Доки Марія сиділа в таборах, поета цькували за вірш «Любіть Україну!». Перед тим В. Сосюрі дали Сталінську премію за книгу, в якій той вірш також був.
У ці роки сімейний затишок Володимир Миколайович збирався влаштовувати з посередньою за талантом актрисою Людмилою. Захищав, прохав надати їй важливу роль замість Катерини Васильєвої. Чому союз швидко розпався, невідомо. А 31 травня 1950 р. (не минуло й трьох місяців після судового засідання, де Марія почула свій вирок!) Сосюра писав у Ростов, що розлучився з Марією й одружився з Ларисою. Батько її був з Донбасу, мати – одеситка. Сина Аліка від її першого шлюбу Сосюра всиновив.
Коли Марія Гаврилівна вийшла через п’ять років таборів на свободу (відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР про амністію її було звільнено 22 вересня 1954 р.), то відчула, що Володимир Миколайович якось віддалився від неї. Тож, повернувшись до Києва, з вокзалу пішла не додому, а до матері й сестри Сіми. Сестра зателефонувала до хатньої робітниці Сосюр, щоб та передала сину Володі звістку про повернення матері. Невдовзі прибіг Володимир Миколайович, цілував постарілу, змарнілу Марію і плакав. Потім ніс її на руках додому.
У 1955 р. вона знову стала його дружиною – й останні десять літ і два місяці їхнього життя були мирними та щасливими. Їх розлучала лише хвороба одного з них і необхідність лікуватися. Мали онуків Світозара й Орисю.
+ + +
Упокой, Боже, Марію і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія
祖父母から孫まで。
♂ Володимир Миколайович Сосюра 結婚: ♀ Вера Каспаровна Берзина , Харків, УСРР
結婚: ♀ Марія Гаврилівна Данилова , УРСР, СРСР
死亡: 8 1月 1965, Київ, УРСР, СРСР
